Назар Стодоля

ТАРАС ШЕВЧЕНКО «НАЗАР СТОДОЛЯ»

Козацька балада на 2 дії

Прем’єра – 3 жовтня 2013р.

Третя сценічна реалізація на кону садовчан народилася у 2013 році. Вистава, у якій переплелися романтизм і реалізм, присвячена відкриттю ювілейного 80 театрального сезону та 200-річчю від дня народження Т.Г.Шевченка. І хоча вінницький глядач у передчутті свята очікував чогось нового, від зустрічі з

козацькою баладою на 2 дії „Назар Стодоля” (режисер-постановник – н.а.Укр. Віталій Селезньов) отримав заряд гордості за власний народ.

Давайте згадаємо, що п’єса розповідає про перипетії життя простих українців. Незабаром Різдво. Святвечір. І все так просто: дівчина покохала парубка, а батько хоче віддати її старому з «положенієм та достатком». Це ж Назарові обіцяв пан полковник дочку, адже той врятував йому життя. Та закортіло сотникові багатого зятя. Кичатий і зі священиком домовився, і сватів вмовив. Пов’язуючи їм рушники, Галя впевнена, що до неї сватається коханий. Несподівано з’являються з колядниками Назар та його товариш Гнат Карий… Та побутова фабула, пов’язана зі сватанням, є своєрідною канвою, на якій гаптується малюнок сюжету, наділеного глибоким духовно-моральним змістом. Герої твору згадують історичне минуле. Загалом же у п’єсі побутує чимало реалій, пов’язаних із життям козацтва XVII ст. І цим духом козацьким насичена вистава. Тут вирують події з живими пристрастями, безоглядними, розпачливими вчинками А дивовижної сили кохання переплетене з неймовірним почуттям козацького кодексу честі.

Художник-постановник зі Львова Олег Руденко створив простір вистави витриманим і чітким. Чорний кабінет сцени. Яскраві козацькі клейноди. Репродукції картин Шевченка. І сам поет… «Вечером, когда возвращаюсь в свою коморку, мысленно переношусь в Малороссию…. Есть у меня одна задумка, которая не даёт мне покоя, из жизни давней, запорожской. Я порой до боли представляю своего гордого Назара, Гната, Галю, Кичатого… Я уже и имена их знаю. Они приходят ко мне ночами… Типы сильных людей, запорожских, которые не покидают моего воображения. Когда за смерть товарища – смерть. И хоронят живцем… Я просто выжидаю, когда мой замысел обретёт конкретные формы. Сейчас уже, пожалуй, есть о чём говорить. Название в самом начале само определилось, и типы явились, и песни уже звучат «откуда-то… от берегов Днепра…» (Зі статті С.Фицайло „Наша дума, наша слава не вмре, не загине!..” Журнал «Світлиця» ).

Поет – Богдан Костюк

Хома Кичатий, сотник – н.а.України Валерій Прусс

Галя, його дочка – Єлизавета Гриценко

Стеха, ключниця у Кичатого – з.а.України Надія Кривцун, Наталя Білозор

Назар Стодоля – Михайло Крисов

Гнат Карий, його друг – з.а.України Анатолій Вольський, Сергій Мазур

Хазяйка на вечорницях – н.а. України Лідія Бєлозьорова, з.а.України Надія Кривцун

Сліпий кобзар – з.а.України Микола Чуча

Свати від чигиринського полковника – з.а.України Анатолій Книшук, Володимир Олефір

Музики, молоді козаки, дівчата, челядь сотника – актори театру

У виставі використано музичну картину П.Ніщинського «Вечорниці»

Режисер-постановник — н.а.Укр. Віталій Селезньов

Сценографія — Олег Руденко

Балетмейстер — з.а.Укр. Діана Калакай

Сценічні бої — н.а.Укр. Володимир Абазопуло

Музичне оформлення — Олег Фільварков

Диригент — Олена Близнюк

Художник зі світла — з.п.к.Укр. Анатолій Мельник

Світлини — Віктор Кравченко

seo текст